- уявний
- [уйа/yнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
уявний — а, е. Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві; віртуальний. || у знач. ім. уя/вне, ного, с. Те, що створене уявою, в уяві. •• Уя/вне число/ мат. корінь парного степеня з від ємного числа. ** Уя/вне зобра/ження зображення, яке існує… … Український тлумачний словник
уявний — (який не існує насправді, але з являється в уяві), уявлюваний, позірний, гаданий, примарний, мислений, несправжній Пор. абстрактний, умовний … Словник синонімів української мови
уявний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мечетный — уявний, видимий, примарний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
умный — уявний, в думках, розумовий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
позірний — Позірний: уявний [XIX] І сим разом знов стара історія: головних агентів не хотять бачити, а проти дрібних або навіть позірних агентів ухвалюють штучно стилізовані, та в основі зовсім безпредметові новели до закону [XIX] уявний, насправді не… … Толковый украинский словарь
анідеїзм — у, ч. Втрата можливості довільно викликати уявний образ певної особи або предмета … Український тлумачний словник
віртуальний — а, е. 1) Можливий; той, що може або має проявитися. 2) Умовний. Віртуальна реальність. •• Віртуа/льні части/нки фіз. елементарні частинки, які не можуть бути виявлені за час їх життя. 3) Уявний, реально не існуючий. Віртуальний образ … Український тлумачний словник
вічний — а, е. 1) Який не має початку й кінця; безконечний у часі. || Незалежний від часу; незмінний. 2) Який не зникає, не перестає існувати. •• Ві/чний вого/нь пам ятник, композиційним центром якого є ніколи не загасаюче полум я; таке полум я як… … Український тлумачний словник
ефемерний — а, е, книжн. 1) Короткочасний, недовговічний, нетривалий. 2) Уявний, нереальний … Український тлумачний словник